Понеділок, 01.06.2020, 10:31
Ви увійшли як Гість | Група "Гість" | RSS

Миколаївський муніципальний колегіум імені В.Д.Чайки

Форма входу
Логін:
Пароль:
Категорії розділу
Пошук

Каталог статей

Головна » Статті » Учнівське самоврядування » Статті

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ. ПРАКТИЧНИЙ ПОРАДНИК. Частина І

Порадник /Українська версія: Ігор Бущак, Олена Шинаровська, Товариство Лева, 79000, м. Львів, вул. Ю.Дрогобича, 8/12; тел. (0322) 74-42-64; E-mail: lev@lion.lviv.ua   / "Учнівське самоврядування" є результатом досвіду, набутого тренерами Фонду "Освіта для демократії" (Польща) під час проведення понад 60 семінарів для лідерів та опікунів учнівського самоврядування середніх шкіл (у Польщі та в Литві) і діячів воєводських та загальнопольських молодіжних парламентів.

Під час 4-денних семінарів з діячами учнівського самоврядування та вчителями-опікунами ми задумувалися над тим, чим є учнівське самоврядування, ділилися досвідом роботи в окремих школах, планували роботу самоврядування, аналізували юридичні акти, що стосуються освіти, задумувалися над рисами доброго лідера, дізнавалися таємниці мистецтва переговорів. Цей спільний досвід допоміг нам спланувати остаточну форму Порадника.

Проводячи семінари, ми мали щастя побачити багато справжніх, діючих учнівських самоврядувань. Проте все ще – також і в середніх школах – функціонують структури, що не мають нічого спільного з самоврядуванням, керовані і контрольовані вчителями та зосереджені лише на організації дискотек і наглядом за зміною взуття у гардеробі. Цей порадник був написаний з думкою як про досвідчених діячів, так і про тих, які щойно починають свою пригоду з самоврядуванням.

Одним із важливих елементів самоврядування є право на самостійне прийняття рішення про структури, процедуру та організаційні аспекти. Тому варіанти вирішення питань, описані в Пораднику, треба трактувати швидше як добрі поради, аніж ідеальні зразки для наслідування.

Важко на менш, ніж 100 сторінках вмістити все, що є важливим для учнівського самоврядування. Доповненням до інформації, вміщеної у Пораднику, може бути збірник юридичних актів, які стосуються учнів і учнівського самоврядування (Учнівське Самоврядування. Основні засади) та кільканадцять брошур, опублікованих Фондом. Зацікавлених просимо листуватися безпосередньо з Фондом.

Даючи до рук читачеві наш Порадник, просимо критично оцінити нашу працю. Просимо читачів заповнити долучену анкету та аркуш з порадами для наступних випусків Порадника.

Хотіли б тут подякувати усім, хто долучився до появи цієї книжки:

• Тренерам Фонду "Освіта для демократії", які, проводячи семінари і створюючи їх програму, зробили можливою появу Порадника. Це: Маріан Антонік, Анна Бентин, Лідія Бжозовська, Ева Браха, Марія Холєва, Тереса Геца, Кшиштоф Кацуга, Чеслав Кєшковскі, Томаш Марацевіч, Анджей Матусєвіч, Лєшек Ордон, Яцек Подольскі, Ярослав Шабєньскі, Ева Шрамм, Беата Пшон, Анна Шретер, Анна Трусколяска, Маріуш Зємба.

• Членам та опікунам органів учнівського самоврядування з Малопольщі, Великопольщі, Сувальського, Перемиського і багатьох інших регіонів Польщі, які ділилися своїм досвідом і допомогою, вказуючи нам на найважливіші справи для учнівського самоврядування.

• National Association of Secondary School Principals зі США за надання матеріалів, що стосуються Учнівських Рад у Сполучених Штатах.

• United States Information Agency, National Endowment for Democracy – за дофінансування семінарів для органів учнівського самоврядування у Польщі та Литві.

Кшиштоф Становський,керівник авторського колективу

Вступ, або Чим є учнівське самоврядування?

Учнівське Самоврядування чи Шкільне Самоврядування?

Дуже часто про наше самоврядування ми кажемо "шкільне самоврядування". Це непорозуміння. Шкільна громада об’єднує не тільки учнів, а й вчителів, директора школи, обслуговуючий персонал (бібліотекаря, секретаря, кочегара, прибиральниць, кухарів у шкільній їдальні.). Якби ми насправді створювали орган шкільного самоврядування, у ньому обов’язковою була б участь усіх цих осіб. Наше самоврядування є самоврядуванням учнівським. Творять його всі учні школи і тільки вони.

Інше непорозуміння стосується відповідей на запитання: Хто входить до складу самоврядування? та Хто керує його роботою?

Зазвичай самоврядуванням називають групу з 5-20 учнів, які разом з опікуном організовують дискотеки і щорічні вибори до. самоврядування. Для деяких директорів самоврядування потрібне, щоб його діячі перевіряли, чи носять учні ідентифікатори. А ще самоврядуванням можна похвалитися перед управліннями освіти. Тому нічого дивного немає в тому, що у багатьох школах єдиними, хто цікавиться справами самоврядування, є його діячі та. вчителі. Учнівський загал, інстинктивно відчуваючи штучність таких "самоврядувань", намагається триматися від них на відстані.

Учнівське самоврядування не є фікцією, якщо:

– вирішує реальні проблеми учнів і приймає реальні рішення;

– представляє всіх учнів школи;

– є демократичним – учні самостійно обирають своїх представників, беруть участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування.

Чим може і повинно бути учнівське самоврядування?

1. Учнівське самоврядування творять усі учні школи.Членом учнівського самоврядування ми стаємо автоматично, коли нас приймають до школи, і перестаємо ним бути тоді, коли залишаємо школу. Наприклад, Закон про систему освіти (прийнятий Сеймом Польщі; врегульовує засади функціонування освіти) каже, щоСамоврядування творять усі учні школи.

2. Учнівське самоврядування є організацією учнів для учнів. Воно є організацією, незалежною від адміністрації освіти і будь-яких партій чи політичних об’єднань. Це учні вирішують, якими справами буде займатися самоврядування. Тому поле діяльності самоврядування є, по суті, безмежним. Все, що не забороняє закон, є дозволеним. Орган учнівського самоврядування може організовувати дискотеки, але також може організовувати дебати на теми, що стосуються місцевої громади, з представниками мерії, зустрічі з делегатами до парламенту, займатися господарською діяльністю, видавати підручники і книжки, організовувати дослідницькі експедиції до Сибіру чи на Аляску, комп’ютерні курси, засновувати стипендії для найздібніших учнів. У кінці Порадника можна знайти кілька десятків пропозицій щодо діяльності самоврядування, зібраних на основі досвіду учнівського самоврядування у США. Рішення про те, що робитиме орган самоврядування, залежить лише від нього.

Самоврядування представляє інтереси учнівперед вчителями, батьками, органами освіти. Своєю діяльністю самоврядування впливає на шкільне життя, може брати участь у прийнятті рішень, що його стосуються. Згадуваний Закон про систему освіти каже, що Самоврядування є єдиним представником усіх учнів. Закон разом з тим покладає на самоврядування обов’язок вибирати представників до Ради Школи. Це означає, що через своїх представників у Раді Школи самоврядування (разом з представниками Педагогічної Ради і Батьківської Ради) може брати участь у прийнятті рішення про зміст Статуту Школи (дуже важливого документа, в якому, зокрема, записані права і обов’язки учня).

3. Самоврядування є демократичною організацією. Учні самостійно обирають своїх представників, можуть брати участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування. Це дає кожному учневі шанс знайти у школі своє місце.

Учнівське самоврядування є організацією, що складається з людей, створена людьми і для людей, а учні Є людьми!

Учнівське Самоврядування у школі і середовищі

Ніхто не є "самотнім островом". Учнівське Самоврядування (УС) є частиною школи, до якої входять також її дирекція, вчителі, батьки, обслуговуючий персонал. Тому робота Самоврядування не може бути відірваною від шкільних реалій. До нею долучаються:

Рада Школи (Учнівське Самоврядування вибирає 1/3 членів Ради)

• ухвалює Статут Школи (а також права і обов’язки учня);

• дає обов’язкові рекомендації стосовно роботи школи;

• розпоряджається фінансовими засобами, які сама збере;

• визначає типи справ, у розгляді яких не беруть участі представники учнів.

Педагогічна Рада (представляє всіх учителів)

• вибирає 1/3 членів Ради Школи;

• приймає рішення, що безпосередньо стосуються учнів (атестація, допуск до екзаменів, відрахування).

Батьківська Рада (представляє всіх батьків)

• вибирає 1/3 членів Ради Школи;

• розпоряджається грішми Батьківської Ради (т.зв. "внески до Батьківського Комітету");

• може висловлювати зауваження і пропозиції стосовно роботи школи, але такі пропозиції не мають обов’язкового характеру.

Директор школи

• розпоряджається фінансовими засобами школи;

• є господарем школи (висловлює згоду на використання приміщень, обладнання тощо);

• може надати радіовузол, приміщення для УС;

• призначає вихователів, розподіляє вчителів по класах;

• приймає на роботу і звільняє вчителів.

Опікун

• є посередником між Учнівським Самоврядуванням і директором та Педагогічною Радою;

• є радником Самоврядування;

• представляє Педагогічній Раді і директорові проекти діяльності Самоврядування;

• може представляти роботу Самоврядування Педагогічній Раді.

Життя учнів не обмежується стінами школи. Адже кожна школа діє на території міста чи району, які мають свою владу – органи місцевого самоврядування. Тому Учнівське Самоврядування може підтримувати контакти з багатьма організаціями:

• міська рада (місцеве самоврядування);

• Молодіжна Рада міста (об’єднує представників самоврядування і молодіжних організацій);

• Учнівський Парламент (представництво самоврядувань з території району, міста, області);

• самоврядування в інших школах (у найближчій околиці, в країні й у світі);

• молодіжні організації;

• заклади культури (будинок культури, кіно, театр);

• лікарні, ясла, будинки дитини.;

• доброчинні організації;

• екологічні організації;

• міжнародні організації (наприклад, Amnesty International);

• університет та інші вищі заклади освіти.

Структура Учнівського Самоврядування

У кожній школі учні самі вирішують, яка організаційна структура Самоврядування буде для них найкращою. Правові засади не нав’язують спеціальних обмежень. Польський Закон про систему освіти каже: Принципи вибору і діяльності органів самоврядування визначає регламент, схвалений всіма учнями рівним, таємним і загальним голосуванням. Самоврядування як демократична організація повинно відповідати раніше прийнятим засадам функціонування таких організацій.

У школі самоврядування об’єднує від кількох сотень до кількох тисяч учнів. Спільне прийняття рішення такою величезною групою, звичайно, є неможливим. Тому учні школи вибирають своїх представників.

У школі найчастіше діють: Рада Учнівського Самоврядування, Правління (яке часто помилково називають "самоврядуванням") та Ревізійна комісія. Вони можуть мати різні назви – це залежить від традицій школи. Їхні назви, склад та спосіб обрання визначає Регламент Учнівського Самоврядування.

У класі є можливою безпосередня демократія: більшість рішень може прийматися за участю всіх учнів. Тому кількість функціонерів у класі можна зменшити до мінімуму. У класі щонайменше повинні бути Голова і Скарбник. Призначення на інші посади залежить від потреб класу. Вибори діячів Класного Самоврядування відбуваються на початку шкільного року. Ці вибори є таємними.

Голова Класного Самоврядування:

• є представником свого класу у Раді Учнівського Самоврядування;

• представляє клас (і кожного учня окремо) перед вчителями, вихователями і директором школи.

Скарбник Класу:

• співпрацює з Головою у фінансових справах, займається фондами;

• веде фінансову документацію і збирає рахунки.

На наступних сторінках представлений зразок структури Учнівського Самоврядування та розподіл обов’язків і повноважень між його органами.

(Ці розділи ми плануємо надрукувати в наступних випусках. Нижче наводимо Додаток 4, розміщений наприкінці Посібника. – Прим. ред. бюлетеня)

 

Категорія: Статті | Додав: admin (17.04.2020)
Переглядів: 30
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Статистика

Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0

Ларін Владислав 2020 рік